?

Log in

No account? Create an account
 
 
23 October 2017 @ 10:59 pm
Шамани керують науковцями Кирґизії  

У Кирґизстані, що скотився до рівня чорної Африки, поховали один з головних музейних експонатів країни - мумію IV або V століть, виявлену тут в середині ХХ століття. Відтоді вона зберігалася в Національному історичному музеї. За її поховання виступали кирґизькі шамани, які обіцяли «страшну трагедію» для Кирґизстану, якщо мумія не буде закопана там, де її і знайшли. Уряд країни вирішив поховати мумію, незважаючи на протести вчених. Найбільше наполягав на похованні мумії міністр культури Кирґизстану, який сказав, що продовжить вважати це рішення правильним, «навіть якщо його будуть розстрілювати».

nvYok03Nm4glJk4BLATm1Q

Доля мумії вирішилася на міжвідомчій нараді в уряді здичавілого Кирґизстану. Муміфіковане тіло дівчини, що жила в IV або V столітті нашої ери, було знайдено в 1956 році в Баткенській області Кирґизстану. Після дослідження мумія стала експонатом Кирґизького державного історичного музею. На міжвідомчій нараді, що пройшла в уряді Кирґизстану 12 жовтня, міністр культури інформації і туризму Кирґизії Тугелбай Казаков сказав, що ті 60 років, що мумія провела в музеї, за нею ніхто не доглядав і толком не вивчав. «Для відвідувачів яка мета? Показати труп, який руйнується? Леніна чому тримають? Він вождь. Вождь він. А цю дівчину навіщо? Хто вона така? »- цікавився міністр. Він додав, що тримати мертве тіло «так відкрито не годиться». За мумію заступилася директор Історичного музею Анаркуль Ісраїлова, але чиновники-дикуни стояли на своєму. На нараді мумію вирішили закопати в тому ж районі, де вона і була виявлена.

На похованні мумії давно наполягали киргизькі екстрасенси і віщуни. Ще в 2015 році поховати мумію закликали, наприклад, Таалайгуль Норсек, яка називає себе віщункою,і киргизький громадський діяч Меліс Арип-Бек. За їх словами, це мумія баткенської цариці Анфіси, третьої дружини фараона Аманхотепа. Їй було 27 років, коли її отруїли інші дружини фараона. «Дух мумії протягом 60 років благає нас повернути її на колишнє місце, на вічне перебування. Протягом усіх цих років ми її утримували від різних злодіянь, але зараз вона рветься назовні», - стверджувала Норсек. І вона, і Меліс Арип-Бек наполягали, що поки перепоховання мумії не відбулося, «в Кирґизстані немає спокою, стабільності і впевненості в завтрашньому дні» і що в країні може відбутися «страшна катастрофа». І чиновники-дикуни їх почули...



14 жовтня мумію поховали, це призвело до протестів тієї частини наукової спільноти, яка ще не впала в відверте дикунство. «Це умисне знищення музейного експоната. Це удар в спину науці. Неосвічені екстрасенси і зараз перешкоджають роботі археологів. Якщо так і буде тривати, то завтра вони почнуть диктувати [всім] вченим. Цього не можна допускати», - заявив 17 жовтня на прес-конференції представників наукової спільноти археолог Ороз Солтобаєв.На прес-конференцію прийшла кирґизька ясновидиця Заміра Муратбекова, яка почала сперечатися з вченими і заявила, що «президентські вибори [відбулися15 жовтня 2017 року] повинні були закінчитися кровопролиттям, але цього не сталося завдяки тому, що мумію поховали».

У конфлікт навколо мумії втрутився навіть діючий президент країни. Очільник Кирґизстану Алмазбек Атамбаєв (його повноваження спливуть у листопаді 2017 року) заявив, що «засмучений» похованням мумії: «Не знаю, як так вийшло. Це неправильно. Думаю, будуть ті, хто повинен взяти відповідальність». Тим часом нецивілізований міністр культури Тугелбай Казаков заявив, що продовжить вважати рішення про поховання мумії правильним, «навіть якщо його будуть розстрілювати». Мабуть, дикунство лікується тільки діяльністю білих колонізаторів.

Вчені називають Баткенську мумію одним з найважливіших історичних експонатів Кирґизстану. Історик Арслан Капай в розмові з радіо «Аззатик» заявив, що мумія «протягом десятків років була найціннішим історичним і культурним експонатом країни». «У 1950-60-ті роки минулого століття це був великий успіх, відкриття, що відбулося завдяки великій праці і старанням наших вчених», - сказав він. Науковий співробітник Інституту археології РАН Микола Сударєв сказав «Медузі», що «кожен подібний музейний експонат дуже важливий». «Антропологи вивчають його з різних сторін; такі знахідки дозволяють зрозуміти, як жили люди. Те, чого немає в письмових джерелах, зберігається в такому вигляді. Можна зрозуміти, якого роду заняття були у людей або чим він хворіли», - каже Сударєв. Але до його слів байдуже дикунам...

 
 
Current Location: Мєнськ-Полтава
Current Mood: lovedloved
Current Music: Сауасса
 
 
 

Recent Posts from This Journal

promo kostyantyn1979 january 31, 2015 10:10 Leave a comment
Buy for 20 tokens
Костянтин РАХНО Богатирі: архаїчний сюжет у фольклорі Південної Наддніпрянщини// Міфологія і фольклор: Загальноукраїнський науково-освітній журнал. –Львів, 2014. – № 3–4(17). – С. 87-97. Стаття присвячена вивченню українських народних легенд Південної Наддніпрянщини.…
 
Володимир МартинюкВолодимир Мартинюк on October 25th, 2018 10:12 am (UTC)
Це все викликане звичайнісіньким расизмом.
Річ в тому що всі ці древні мумії які знаходять в тих краях маютьавбсолютно чітки європейський вигляд і незвичну для мвсцевих "облягаючу одежу" європейського , а не місцевого типу.
Тому такі історії з муміями зараз дуже часті - від Туви, до Сінцзяну, іа тепр і Киргизії,
Всюди обурена, і на диво добре організована "громадськість" занаходить "перконливі причини" аби ті мумії заховати геть з очей спіплемінників, а головне немонголоїдних туристів-чужинців.