?

Log in

No account? Create an account
 
 
02 September 2017 @ 01:34 pm
Скандинавські паралелі гуцульських свічників  
Це гуцульські свічники-трійці з Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття та виробництва сучасного різьбяра Мирослава Присяжного - заслуженого майстра народної творчості України, члена спілки художників України та СРСР. Призначалися для однойменних свічок. В кінці вечері на Голодну Кутю господар сукав свічки для «Трійці». Віск вигрівали у тій мисці, з якої їли на Святу вечерю. При виминанні воску руками господар звертався з молитвами до Бога, що на небі, щоб благословив «Трійцю». До готових трьох свічок господиня прив’язувала різне зілля, яке було освячене раніше (васильки , кудрявці, колоски з «Дідуха» та ін.). Польський народознавець Ксаверій Мрочко в описі Снятинщини (Покуття) кінця XIX століття вперше в етнографічній літературі спинився на визначенні та знаковій ролі трійці в йорданському контексті: «Трійця — трираменна воскова свічка, яку вкладають у дерев’яний свічник, прикрашають її сушеним зіллям, хусткою, прядивом, герданами. З нею іде господар на посвячення води і вмочує горючу трійцю тричі в посвячену воду. З нею господар повертається додому».

Схожий опис трійці подав етнограф Олекса Воропай: «У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв’язані квіт частою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордань» переважно жінки і дівчата. Під час Богослуження «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічку в ополонку, де відбувалося свячення води» [Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Мюнхен, 1958, Т. 1, c. 173].

У науковій праці етнографа Степана Килимника є опис «Трійці»: «...схожа на китицю квітів з трьома свічками посередині, «Трійця» вважалася чарівною: її засвічували при всіх небезпеках - і при пожежі в селі, і при громі та бурі, і при освяченні господарства, і на «Єрдані» («Йордані»). А коли господар умирав, то йому у той момент вставляли в руки засвічену «Трій­цю» [Килимник Степан. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Вінніпег-Торонто, 1955, Т. 1, с. 143]. З «Трійцею» йшли святити воду. Як правило, сві­чки несли жінки, запалювали їх від вогню престольних свічок, а гасили після освячення води, зануренням «Трійці» в ополонку, де проводилось освячення.


hutsul033
63b2db3c0c1275ac3a761cd15f4fb645

А це скарб з острова Хіддензеє в Балтійському морі - найбільший зі знайдених на території Німеччини. В скарбниці 16 ювелірних виробів: фібула, вите намисто і 14 підвісок. Все - з чистого золота загальною вагою 598,2 г. Артефакти датуються другою половиною X століття. Унікальність набору в тому, що він поєднує в собі як язичницькі мотиви, так і можливі християнські (якщо такими можна вважати хрести). Передбачається, що набір належав датському конунгові Гаральду Синьозубому. Скарб був виявлений 1873 року за романтичних обставин. Його знайшли місцеві рибалки після сильного шторму. Прикраси лежали в піску на узбережжі. Ні до, ні після на березі острова нічого подібного не знаходили. В даний час скарбниця зберігається в Історичному музеї Штральзунда (там же демонструються прикраси доби вікінгів з Пенемюнде, знайдені в 1905-1908 роках). Репліки експонатів є також у Краєзнавчому музеї острова Хіддензеє.

8kEdIDpcttw
AE6LzbdXPu8
Jx2IjksHxqM
xFmYcQdNYAY

 
 
Current Location: Мєнськ-Полтава
Current Mood: lovedloved
Current Music: шведська
 
 
 

Recent Posts from This Journal

promo kostyantyn1979 january 31, 2015 10:10 Leave a comment
Buy for 20 tokens
Костянтин РАХНО Богатирі: архаїчний сюжет у фольклорі Південної Наддніпрянщини// Міфологія і фольклор: Загальноукраїнський науково-освітній журнал. –Львів, 2014. – № 3–4(17). – С. 87-97. Стаття присвячена вивченню українських народних легенд Південної Наддніпрянщини.…